C возвращением!

Эх...запустила я свой блог,что тут скажешь...и,что самое печальное,конкретной причины так и нет:(( Даже просьбы друзей-"напиши что нибудь" меня так и не вдохновили...Но не буду о печальном,я же все таки вернулась,и сегодня ПОСТАРАЮСЬ написать не один пост,так как есть что показать и о чем поразмышлять;)))
Начну наверное с работы.И сначала,как всегда, предыстория. Я за весь этот период делала несколько альбомов и блокнотов,но фотографировать и выкладывать их не очень то и хотелось...может я не справедлива, но все же..заказы были бюджетными и ничего тАкого в этих работах не было, ну разве что, кроме обложки! Но были и очень даже интересные,вот о них сейчас и поговорим;))
С чего же начать....пошуршав архивы своих фоточек нашла то,что по моему стоит вам показать:)
Там,откуда мой муж родом, я знаю одну учительницу,вернее я знаю в этой школе практически всех учителей,а почему...а потому что моя тетя там директор:))) Так вот, через цепочку родственных связей она заказала мне блокнот. С четкими разделами и тематикой.

А на первой страничке еще и такое вот стихотворение.

А чи не щастя жити просто так,

А чи не щастя бути поруч з вами.

Моє життя, моя мета проста –

Щоб дійсність поєдналася з думками.

Щасливий той, у кого є родина,

Кого чарує славний дивосвіт.

Хто прославляє ділом Україну

І пам’ятає завжди про свій рід.

Щаслива я, бо в мене б’ється серце,

І що воно ніскільки не скляне.

Щаслива я від того, що відверта,

І сонце сяє наді мной ясне.

Щаслива я, що вірю в дружбу щиру,

І що належу я сама собі.

Не вірте, коли кажу: Нещаслива!

Не вірте ви тоді мені.

То лише мить, розчарування щирі.

Але тій миті не належу я.

То долі забавки примхливі,

То примха жалісна моя.

Із щастям в серці вмію дарувати

Кохання, ніжність, серденько своє.

І рада я, що вмію цінувати

Усе, усе, що доля нам дає.

 Соответственно на украинском языке,так как учитель именно этой дисциплины:)))